МОН поширило через департаменти освіти методичні рекомендації щодо військово-патріотичного виховання. Один із головних орієнтирів для педагогів — берегти гідність і психологічну безпеку дітей: не примушувати до розповідей про пережиту війну, не лякати шоковими матеріалами й не порівнювати учнів за «патріотичністю».
Рекомендації поширено листом МОН від 29 жовтня 2026 року № 1/23681-26. Вони стосуються виховної роботи в закладах загальної середньої та позашкільної освіти. Це рекомендації для планування й проведення виховної роботи, а не новий обов’язковий наказ. Документ не замінює освітніх програм.
Що переглянути перед найближчим заходом
Педагогам пропонують починати з конкретної виховної мети та перевіряти, чи відповідають тема й матеріали віку та досвіду класу. Важлива й активна роль дітей: можливість обговорювати, досліджувати, допомагати або створювати власний проєкт.
- Оцінити ризики. У плані заходу передбачити відповідальних осіб, безпекові умови та порядок дій під час повітряної тривоги або іншої небезпеки.
- Підготувати зустріч із гостем. Заздалегідь узгодити зміст, формат, тривалість і межі спілкування, повідомити учням та батькам мету й умови. Розмову має модерувати педагог: у рекомендаціях застерігають від того, щоб залишати гостя сам на сам із класом. Педагог відповідає за доречність і безпечність обговорення.
- Залучити практичного психолога до чутливих тем. Зокрема, до підготовки заходів про втрату, окупацію, поранення, полон, загибель або особистий досвід війни.
- Передбачити вибір. Якщо учень не хоче долучатися до обговорення, рекомендації радять запропонувати іншу форму участі — наприклад, малюнок чи індивідуальне завдання.
Яких форм роботи радять уникати
У документі не рекомендовано інсценізувати бої, допити, полон, насильство чи приниження, демонструвати натуралістичні кадри загибелі та поранень. Окреме застереження стосується звуків вибухів, стрілянини й сирен: їх не радять використовувати без чіткої навчальної мети та попередження.
Волонтерські акції не мають ставати примусом або фінансовим змаганням. Також рекомендації застерігають від публічного порівняння «патріотичності» дітей і вимагання розповідей про втрату, евакуацію, окупацію чи службу рідних. Фото, відео, імена та сімейні історії дітей не рекомендовано оприлюднювати без належної згоди.
Що можуть уточнити батьки
Перед чутливим заходом варто запитати класного керівника, які матеріали побачать діти, чи залучено психолога та яку альтернативу запропонують дитині, яка не готова до обговорення. Це допоможе узгодити участь з урахуванням її досвіду.
Після заходу — почути дітей
Рекомендації пропонують оцінювати результат за змінами у знаннях, ставленні, поведінці та практичній участі учнів. Самої кількості проведених заходів для цього недостатньо.
Після розмови на чутливу тему дітям радять дати можливість поставити запитання або промовчати. Якщо захід спричинив надмірне напруження, його формат, матеріали чи спосіб проведення слід переглянути. За потреби педагог має повідомити психолога про необхідність додаткової підтримки учня.