Науковці Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України разом із польськими колегами дослідили сільськогосподарські ґрунти в місцях ракетних ударів на Дніпропетровщині. Ділянки були поза зонами активних бойових дій, але зазнали влучань. Про результати дослідження повідомила НАН України 28 вересня 2026 року.
У зразках із вирв виявили локальне підвищення вмісту свинцю, цинку, міді, хрому, нікелю та марганцю порівняно з контрольними пробами поблизу. На частині ділянок значення pH ґрунту було нижчим, також зафіксували ущільнення. Це не означає, що всі зразки стали кислими: показники відрізнялися між ділянками. Вимірювань до ударів не було, тому сусідні проби слугували для порівняння, а не точним виміром стану ґрунту до влучання.
Окремо науковці перевірили вплив свинцю на пшеницю в контрольованому гідропонному експерименті. За вищої концентрації свинцю проростки гірше росли, а будова коренів змінювалася. Це лабораторний результат: пшеницю не вирощували безпосередньо в ґрунті з вирв.
У частині проб із вирв виявили вищу активність цезію-137, ніж у контрольних зразках. Водночас розраховані авторами індекси не вказали на значну радіологічну загрозу для здоров’я людей на досліджених ділянках, але ці індекси стосувалися природних радіонуклідів і не враховували антропогенний цезій-137. Отже, висновок не є повною оцінкою всіх можливих ризиків, його не можна переносити на інші місця чи трактувати як підтвердження безпечності врожаю.
Для школярів це наочний приклад дослідження на перетині біології та екології: корені поглинають воду й мінеральні речовини, а їхня будова реагує на умови росту. Автори поєднали польове порівняння зразків із контрольованим дослідом, але це різні частини роботи. Дослідили конкретні ділянки, тому результати не описують усі українські ґрунти.